Синуситом називається запальний процес, що вражає придаткові пазухи носа. Зазвичай причиною цього патологічного стану є наявність бактеріальної або вірусної інфекції. Лікування синуситу у дітей організовує лікар отоларинголог. Він призначає різні лікарські засоби та процедури, які ліквідують інфекційно-запальний процес у придаткових пазухах носа.
Синусит є досить поширеним захворюванням, яким страждають більше 20% дітей всієї земної кулі. Зазвичай кількість випадків цього захворювання збільшується в холодну пору року.

Причини синуситу
Знання основних причин синуситу необхідно для того, щоб проводити цілеспрямоване лікування, яке впливає на причинний фактор (етіотропне лікування). Саме такий підхід забезпечує найбільшу ефективність лікувальних заходів.

Синусит у дитини практично ніколи не буває ізольованим, тобто він завжди поєднується із запальним ураженням слизової оболонки носа. Тому правильніше вживати термін риносинусит.
Найчастіше гострий синусит пов'язаний з вірусами, які асоційовані з тими чи іншими гострими респіраторними інфекціями. Основними вірусними збудниками прийнято вважати наступні:
• коронавіруси
• респіраторно-синцитіальні
• аденовіруси
• віруси грипу та інші.

Якщо ж причиною гострого синуситу є бактерії, то в першу чергу слід подумати про гемофільної палички і пневмококке. Знання цих збудників необхідно для того, щоб провести цілеспрямоване лікування, яке призведе до їх знищення.
Не слід забувати, що причиною запального процесу в придаткових пазухах носа можуть бути і внутрішньоклітинні мікроорганізми. Мова йде про хламидиях і микоплазмах. Вони викликають тривалий уповільнений процес, який схильний до хронізації.

Види синуситу
Від виду запального процесу та його локалізації залежить план лікування. Тому необхідно знати, які види синуситу у дітей існують. По локалізації прийнято розрізняти наступні синусити у дітей:

• гайморит - запалення верхньощелепної (гайморової) пазухи;
• етмоїдит - запальний процес вражає решітчасту кістку, її пазухи;
• сфеноидит - запалення локалізується в пазусі клиноподібної кістки;
• фронтит - запального процесу виявилися схильні лобові пазухи.

У деяких випадках доводиться говорити про пансинусите, тобто запальному ураженні одночасно декількох пазух носа.
Гострота запального процесу також знайшла відображення у певній класифікації. Так, виділяють:
• гострий запальний процес (захворювання триває не більше 3 місяців, а потім настає повне одужання без будь-яких залишкових змін);
• хронічний синусит (симптоми захворювання зберігаються більше 3 місяців, чергуються періоди ремісії та загострення);
• рецидивуючий (протягом року періоди загострення виникають кілька разів, між ними зазвичай строк не менше 2 місяців).

Як проявляється синусит
Основні симптоми синуситу у дитини виглядають наступним чином:
• наявність патологічних (найчастіше гнійних) виділень з носа;
• зміна нюху;
• головні болі і пов'язана з ними дратівливість і нервозність дитини;
• як правило, явища інтоксикації у вигляді підвищення температури тіла, ознобу, зниження апетиту та ін, відсутні.

Діагноз підтверджується завдяки застосуванню додаткових методів дослідження. В першу чергу найбільшою популярністю користується рентгенологічне дослідження придаткових пазух носа.

Як правильно лікувати синусит у дитини
Правильно лікування запального процесу, що вражає придаткові пазухи носа, має переслідувати наступні основні цілі:
• зменшити час тривалості патологічного процесу, тобто сприяти якнайшвидшому одужанню дитини;
• цілеспрямоване знищення мікроорганізму, який спричинив захворювання;
• профілактика ускладнень, які можуть бути на фоні запального процесу (це можуть бути внутрішньочерепні і очні ускладнення).

Виходячи з цього основним компонентом лікування синуситу є антибактеріальна терапія, яка повинна проводитися згідно з певними правилами. Крім неї в комплексній програмі рекомендується призначити такі препарати:
• кортикостероїди з місцевим механізмом дії (допомагають придушити активність запального процесу і розвиток тих чи інших ускладнень. Найбільш часто використовується Флутиказон);
• муокрегуляторы, які допомагають робити слиз менш слизькою, що полегшує її виведення (найбільш виправдане використання ацетилцистеїну, який розриває сульфгідрильні групи);
• імуностимулюючі препарати.

У деяких випадках необхідно використовувати мікроманіпуляції, до яких відносяться:
• пункції придаткових пазух носа з подальшим їх зондуванням;
• дренування придаткових пазух носа як метод пролонгованої впливу на патологічний процес.

Антибактеріальна терапія та її місце в лікуванні синуситу

Основними показаннями для призначення антибактеріальної терапії є:
• гострий синусит;
• загострення хронічного середнього або важкого ступеня.
Необхідно використовувати ті антибактеріальні препарати, які перекривають основний спектр збудників при даному захворюванні (див. вище). Чекати результатів бактеріологічного дослідження часто немає часу. До того ж іноді вони можуть бути недостовірними, так як може потрапляти колійна мікрофлора, спотворює отримані результати.

Для лікування синуситу бажано використовувати системні антибіотики, тобто таблетовані або ін'єкційні форми. Згідно з даними останніх наукових досліджень, які присвячені цій проблемі, найбільш ефективним антибіотиком є Амоксицилін. Він допомагає придушити активність і розмноження основних збудників синуситу, так як вони виявляють до нього високу чутливість (випадки антибиотикорезистентости практично не зустрічаються).

При призначенні Амоксициліну дітям потрібно правильно розрахувати ефективну дозу. Необхідно виходити з маси тіла дитини. На кілограм рекомендується призначати 30-60 мг препарату на добу. Добову дозу потрібно розділити на три прийоми з рівними інтервалами часу між ними. Прийом їжі не впливає на активність препарату.
Однак у деяких випадках клінічний ефект не розвивається. Оцінити його необхідно через три-чотири дні від початку лікування. Якщо ж має місце така ситуація, то необхідно антибіотик змінити на інший. Зазвичай нечутливість до Амоксициліну виявляють бактерії, які продукують бета-лактамази. У цьому випадку необхідно призначити Амоксиклав, проявляє високу ефективність відносно даних мікроорганізмів. Альтернативним препаратом є ще і Цефуроксим.

Дренування придаткових пазух носа як найбільш перспективний метод оперативного лікування синуситу
Основна перевага цього методу полягає в тому, що немає необхідності проводити повторні пункції тієї чи іншої пазухи носа, тому дитина легше переносить цей вид лікування. По спеціальній тонкій голці вводиться дренаж і залишається на деякий час в пазусі. Це допомагає нормалізувати відтік вмісту, поліпшити газообмін, а також кілька разів протягом дня вводити в пазуху антибактеріальні та ферментні препарати. Вони надають свою дію безпосередньо у місці патологічного вогнища.

Коли ж виникає необхідність в проведенні дренування пазух носа? Для цього існують певні показання. Вони включають в себе:
• вторинні форми синуситу;
• ускладнені форми синуситу.

Всі маніпуляції необхідно виконувати в стерильних умовах, так як це буде сприяти якнайшвидшому одужанню маленького пацієнта.
На закінчення необхідно відзначити, що будь-яке запалення придаткових пазух носа не слід пускати на самоплив. Це призводить до розвитку вторинних інфекційних ускладнень, які можуть зачіпати головний мозок. Наслідки можуть бути плачевними. До того ж часті загострення синуситу здатні призводити до підвищення алергічної налаштованості організму. У зв'язку з цим лікування синуситу повинно бути своєчасним і спочатку адекватним.