Мало того, що нам відпущено природою досить короткий термін перебування в цьому світі, так ще постійно доводиться вирішувати якісь життєві проблеми або проблеми зі здоров'ям. Будь-яка недуга - річ малоприємна. От і якщо вухо стало погано чути, людина відчуває себе ніяково при спілкуванні. Зниження слуху відбувається з різних причин, але найчастіше виникає як наслідок гострих запалень середнього вуха або викликано інфекційними захворюваннями, наприклад такими, як кір, скарлатина, грип і навіть нежиттю. Не у всіх, але у багатьох слух знижується в літньому віці - стареча приглухуватість. Якщо вухо стало погано чути, то є тільки одне правильне рішення цієї проблеми: почати його лікувати. У лікуванні захворювань органів слуху здавна використовується муміє, але важливо застосовувати його грамотно.
Муміє. Почнемо з його вибору: повинно бути темно-коричневого кольору, а краще чорного і обов'язково блискучим, в холодній воді повинна розчинятися повністю(без залишку). Ще один дуже важливий показник при виборі муміє - пластичність. Швидко розм'якшується пальцями - добре, залишається твердим - не придатне для лікування. Муміє застосовують у чистому вигляді або у вигляді настою і не слід завищувати дози. Денна доза від 0,2 до 0,4 грама.
1) Розчиніть у невеликій кількості води 0,2 грама муміє, розділіть розчин на дві рівних частини. Одну частину прийміть всередину, а в другій змочіть ватку і покладіть у вухо. 2) При зниженні слуху, особливо у літніх людей: приймайте всередину по 0,15-0,2 грама муміє, розчинений з молоком і медом у пропорції 1:20, вранці натщесерце і перед сном протягом 25 днів, потім десять днів перерву і лікування повторити.
Допомагає і прополіс повернути слух: повинен бути коричневого кольору, тонути у воді, а після перебування в морозилці повинен стати крихким. Для лікування використовують у вигляді настою, настоянки та мазі.
Настій прополісу: налийте в термос літр води з температурою 70 градусів, додайте 100 грам прополісу, закрийте і настоюйте дві доби, потім процідіть і помістіть в темний скляний посуд. Змочити в настої тампон, злегка відіжміть і вводите у вухо двічі на добу: вдень і на ніч.
Настоянка прополісу: прополіс перед приготуванням настоянки помістіть на ніч морозилку холодильника, щоб він став крихким і його можна було би добре подрібнити. Залийте в посуд десять частин 70%-ного спирту або горілки, додайте в спирт 0,5 частини подрібненого прополісу, а в горілку дві частини(за вагою), закрийте кришкою і троє діб наполягайте, помішуючи раз-два на добу. Потім профільтруйте через щільну тканину(підійде і капронову панчоху) і розлийте в пляшки з темного скла. Можна зберігати при кімнатній температурі. Перед застосуванням розведіть настоянку навпіл кип'яченою водою і закопуйте по три-п'ять крапель у вухо два-чотири рази в день, вранці і перед сном обов'язково. Курс - три тижні, потім сім днів перерву і лікування повторіть. Якщо буде необхідно, то після цих двох курсів лікування можна повторити через місяць.
Мазь прополісу: розітріть 50 грамів подрібненого прополісу з 100 грамами вершкового масла(несолоного) або топленим свинячим нутряним жиром. Мазь зберігайте в прохолодному місці. Вводите мазь з допомогою тампонів у вухо протягом 21-го дня.
Ще при погіршенні слуху допомагають краплі з трав і масел: 1) Натріть на тертці корінь хрону, посипте сіллю, дочекайтеся поки виділиться сік, відіжміть, дайте відстоятися. Закапуйте по дві-чотири краплі у вухо на ніч. 2) 100 грам очищеного часнику залийте 250 мл горілки, три тижні наполягайте, процідіть. Приймайте по 20-30 крапель з молоком. 3) Заваріть пів-літра крутого окропу дві столові ложки подрібненого листя череди, обгорнувши, настоюйте півгодини, процідіть. Пийте настій теплим до їди по 100 мл чотири-шість разів на день.
4) При старечої туговухості закопуйте в вуха на ніч по 2-3 краплі суміш оливкової олії з соком часнику(5:1). 5) Змішайте кукурудзяну олію і сік часнику(5:1) і вставте на ніч у вуха тампони, змочені цією сумішшю. 6) У російських селах, якщо вухо стало погано чути, лікувалися так: нелущений овес насипали в полотняний мішечок, розпарювали у невеликій кількості води, охолоджували до терпимої температури і прикладали до хворого вуха, утепливши вовняним шарфом або хусткою.
|