Менінгіт дуже серйозне захворювання, кілька десятиліть тому від цієї хвороби вмирали або ставали інвалідами дуже багато пацієнтів. При розвитку сучасної медицини практично всі хворі на менінгіт одужують без серйозних ускладнень, головне під час звернутися за допомогою до лікаря.

Менінгіт є гострим вірусним захворюванням, з високою вірулентністю. Мікроби потрапляють в організм повітряно-крапельним шляхом, при розмові або при кашлі, бували випадки передачі інфекції через предмети.

Хоча сама по собі інфекція менінгіту не стійка до навколишнього середовища, тому передача вірусу іншим способом, окрім як повітряно-крапельним, малоймовірна. У менінгококової інфекції один з коротких інкубаційних періодів, що не більше 1 дня, але при підвищеному імунітеті цей час може скласти 4 дні.

При діагностуванні менінгіту показана обов'язкова госпіталізація в інфекційне відділення, вона потрібна не тільки, щоб припинити поширення інфекції, але і для безперервного спостереження за станом пацієнта та організації адекватного лікування.

Коли інфекція проникає в організм, може початися спонтанне інфікування оболонок головного та спинного мозку, але в деяких ситуаціях інфекція затримується в носоглотці і виникає менінгококовий назофарингіт. Менінгококовий назофарингіт відносно легке захворювання, але хворий є переносником менінгококу і з легкістю може заразити оточуючих важким менінгітом.

Ознаки менінгіту у підлітків

Найбільшу групу ризику при зараженні менінгітом складають немовлята, діти молодшого шкільного віку, підлітки та люди з ослабленим імунітетом. Ознаки менінгіту у підлітків, як і у всіх інших груп ризику, практично однакові, єдина відмінність, що втрата свідомості може відбутися вже в перший день зараження менінгококом.

Перші ознаки менінгіту у підлітків: сильний головний біль, блювота, різке підвищення температури, підвищена чутливість до зовнішніх подразників - звук і світло. Хворий на менінгіт може приймати характерну позу - підтягнуті до живота ноги і закинута голова.

Порушення свідомості може переростати в повну його втрату, що говорить про серйозне запальному процесі в оболонках мозку. Часто при менінгіті виникають побічні хвороби, такі як герпес, який бурхливо розвивається на губах, носі, вушних раковинах. Важкий менінгіт може протікати одночасно з так званим менінгококовий сепсис. Такий сепсис частіше зустрічається у хворих на менінгіт дітей. При менінгококової сепсисі з'являється сильна висип на руках і ногах, запалюються суглоби, часто страждають очі, де запалюються судини оболонки ока.

Так як процес запалення розвивається швидко і іноді миттєво, дуже важливо госпіталізувати хворого до того як почнуться незворотні наслідки в центральній нервовій системі і мозку. Будь-яке самолікування категорично протипоказано і може мати фатальні наслідки. Тим більше при подальшому обстеженні результат самолікування може змастити результати діагностування, що не дозволить оцінити в повному обсязі стадію захворювання. Тільки в стаціонарі можна зробити життєво важливу процедуру хворому менінгітом - спинномозкову пункцію. Ця процедура позиціонується не тільки як аналіз, але і як лікувальна процедура, покликана полегшити стан хворого.