Хронічним ентероколітом називається мляво поточна запально-дистрофічна хвороба тонкого і товстого кишечника. Спровокувати це захворювання можуть дефекти структури ендометрія (слизової оболонки) і порушити секреторну, рухову, всасивательную та інші функції кишечника.

Лікування хронічного ентероколіту

З метою ефективного лікування хворих з хронічним запаленням кишечника необхідно застосовувати комплексне лікування, спрямоване на усунення причин і факторів, які спричинили виникнення захворювання, а також індивідуальний підхід до кожного хворого.

Фактори, які необхідно враховувати при призначенні адекватного лікування хворому на хронічний ентероколіт:

локалізація ураження слизової;
характер патологічного процесу;
етіологія захворювання;
загальний стан хворого;
ускладнення, які виникли в результаті запалень;
клінічна картина;
превалювання бродильних або гнильних процесів;
гострота перебігу захворювання.

Однією із стратегій лікування можна назвати вплив сульфаніламідними препаратами, вакцинами, антибіотиками на інфекції попередні хронічному запаленню кишечника. Основним завданням терапії при такому захворюванні є стимуляція організму на підвищення його імунних властивостей. Методами такої стимуляції можна вважати гормональну терапію, такими гормонами як кортизон, Кортіна і адренокортикотропний гормон, крім того, ще використовується і переливання плазми, крові, внутрішньом'язові ін'єкції камполон.

Після медикаментозного впливу на організм, слід нормалізувати режим харчування і дотримуватися спеціальної дієти, обмежити вживання неякісних продуктів, багатих на вуглеводи (хліб, капусту, молоко), щоб уникнути в кишечнику гнильних процесів слід обмежити грубу клітковину і важко засвоювані білки, а також алкоголь. Слід з особливою уважністю ставитися до свого організму і своєчасно лікувати паразитарні та кишкові захворювання, щоб уникнути рецидиву ентероколіту.

Якщо вам вдалося усунути першопричину захворювання, то наступним кроком на шляху до одужання буде лікування кишкової диспепсії і дисбактеріозу.

Коли в результаті дисбактеріозу виникають запори, рекомендується включити в свій звичний раціон харчування такі продукти: буряк, кисломолочні продукти, моркву, сливи. Також при запорах і проносах корисно пити мінеральні води з лікувальним ефектом («Боржомі», «Єсентуки», і т.д.)

Рекомендується фітотерапія та фізіотерапія пацієнтам, що страждають на хронічний ентероколіт, застосування мікроклізм з мінеральними водами і настоянками з лікарських рослин.

У разі загострення захворювання рекомендується уникати фізичних навантажень, однак легка зарядка допомагає зняти стрес, поліпшити травлення, підтримувати фізичну форму під час ремісії.

Хворим, що страждають хронічним запаленням кишечника, ідеально підходять піші та велосипедні прогулянки.

Слід пам'ятати, що емоційний стан безпосередньо залежить від фізичного стану організму, тому необхідно намагатися тримати психоемоційний рівновагу і уникати стресових ситуацій.

Для профілактики хронічного ентероколіту слід дбати про своє здоров'я: вживати збалансовану і корисну їжу, своєчасно лікувати кишкові інфекції, а наявні хронічні захворювання підшлункової залози і шлунка не запускати.